«[Не]смертельна тиша і COVID-19»: Як в Запоріжжі підтримують людей з вадами слуху під час карантину

Editor

Люди з вадами слуху на жаль не можуть почути інших. Але вони дуже б хотіли самі бути почутими. Почутими про свої негаразди. Почутими в проханні про допомогу.

Можливо вам не хочеться “чути” історію про хлопця, який потрапив у рабство та, на щастя, зміг втекти з інтернату, де його незаконно змушували працювати на будівництві. Чи можливо вам не подобається історія і її б ви радше “не чули” про крадіжки в магазинах через фінансову скруту та неможливість влаштуватись на роботу? 

Це історії людей, які через вади слуху, не завжди можуть легко справитись зі своїми проблемами. І таких історій, яких ми “не чуємо”, безліч.

З початком карантину по всій країні запрацювали програми та волонтерські ініціативи підтримки людей з інвалідністю, як однієї з найбільш уразливих груп і перед вірусом, і перед наслідками карантину.

Люди з різними формами інвалідності в Україні часто перебувають у несприятливому соціальному становищі й піддаються маргіналізації, опиняються в інформаційній ізоляції і стикаються з перешкодами в доступі до основних медичних і освітніх послуг та засобів особистої гігієни.

В липні місяці молодіжна організація «Наше щасливе життя» почала працювати над проєктом «[Не]смертельна тиша і COVID-19» про підтримку людей з вадами слуху, який підтримав Міжнародний фонд «Відродження» в рамках програми «Людяність й взаємодопомога».

Потреби глухих людей зазвичай непомітні, бо їм не потрібна особлива інфраструктура у виглядів пандусів чи перекладу на шрифт Брайля. Але невидимість проблеми не зменшує її значення.

Як в Запоріжжі не залишають людей з вадами слуху сам на сам з наслідками пандемії COVID-19, читайте в нашому матеріалі.

Вже майже 10 років Олександр Кахай на чолі молодіжної організації «Наше щасливе життя» підтримує людей з вадами слуху в Запоріжжі та області. До карантину активісти влаштовували великі й маленькі, національні та міжнародні заходи: творчі фестивалі для дітей, арт пікніки й вечори, IT школи. Вся діяльність організації направлена на знищення бар’єрів, від стереотипів до звичайної можливості зрозуміти один одного, у спілкуванні людей з інвалідністю та без неї.

Окрім культурно-освітніх заходів, волонтери навчають української жестової мови працівників бюджетних установ та поліції, щоб запорізька спільнота глухих мали змогу отримати якісні послуги.

У деяких випадках, активісти виступають як перекладачі.

Олександр розповів, що завдяки такій ініціативі, він допоміг у розслідуванні справи про рабство, супроводжуючи потерпілого зі слабким слухом. Хлопець зміг втекти з одного з інтернатів області й розповісти поліції про трудову експлуатацію вихованців. Їх змушували працювати на будівництвах та інших важких роботах безкоштовно. Прибуток забирав собі директор інтернату.

Попередимо можливі запитання – мова йде не про школи-інтернати для дітей зі слабким слухом.

 Зокрема, такий досвід співпраці з поліцією став корисним при визначенні напрямків й цілей проєкту «[Не]смертельна тиша і COVID-19», який став реакцією на наслідки пандемії для людей з вадами слуху.

Глухі завжди стикалися з обмеженнями у заробітку: від маленьких пенсій з інвалідності до неможливості знайти гідну роботу.

Постійна фінансова скрута штовхає людей на дрібні правопорушення, як крадіжка продуктів в магазині. Але з початку карантину кількість таких випадки збільшились в рази.

Тож одна з цілей проєкту зменшити кількість правопорушень серед дорослих з вадами слуху, зменшити маргіналізацію глухих та надати інформацію про можливі легальні способи заробітку максимально доступно.

Олександр також зазначив, що спільнота глухих в місті – це мікросоціум. І з початку карантину «Наше щасливе життя» отримали багато звернень від молоді, яка хоче працювати, щодо роботи як в ініціативах організації, так й взагалі в місті.

У проєкті є три основні ланки реалізації.

Перша – освітні відео лекції з субтитрами та сурдоперекладом за участі патрульних поліцейських, медиків, волонтерів, молодих підприємців, психологів і HR-спеціалістів.

 «Наш проєкт – це «вудочка й приманки». Ми розповідаємо про можливості, а користуватися ними наша аудиторія має навчитися самостійно», – пояснює Олександр.

Основа тема таких відео – це пошук роботи та самозайнятість. Волонтери розвіюють міфи про фріланс та підприємництво, діляться порадами про заробіток на життя, не виходячи з дому й не порушуючи закони України. Всього в проєкті заплановано 15 відео лекцій, 6 з яких вже можна переглянути.

Друга ланка допомоги – особисті консультації психологів й  профільних спеціалістів, які можуть допомогти впоратися з психологічними наслідками карантину та ізоляції. На початку проєкту зустрічі проходили дистанційно. Але з послабленням карантинних обмежень, з’явилась можливість отримати консультацію віч-на-віч.

Індивідуальна консультація з психологом. Фото зі сторінки «Наше щасливе життя» у Facebook

Крім того, «Наше щасливе життя» надає адресну допомогу молодим родинам, які найбільш цього потребують. Отримати набір можна заповнивши гугл-анкету на сайті організації.

З цією формою допомоги виникає багато викликів. Олександр зізнається, що не раз отримував пропозиції від «чуючих» людей віддати адресний набір, бо їм треба не менше, ніж глухим. Довелося відмовляти. «Наше щасливе життя» дбає про те, щоб продуктову допомогу отримали саме ті, хто найбільше її потребує й не буде використовували у якості передвиборчої агітації чи просто перепродавали.

Попри всі складнощі, в організації у майбутнє дивляться з оптимізмом. Відзняті відео лекції будуть корисні ще не один місяць чи навіть рік. А психологічні консультації можна продовжити й за запитом людей, які потребують допомоги. Також у планах – поєднувати, по можливості, живі та онлайн події та заходи, і навіть, провести фестиваль.

#ПрямуємоРазом#MovingForwardTogether#ЛюдяністьВзаємодопомога#StopCoronavirus

Над матеріалом працювала: Віра Процких

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: