Конституції України 25 років: вчимось бути громадянами у кризові часи

Malenkyj hromadianyn Ukrainy

Рівно 25 років тому, о 9:18 ранку 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Основний закон держави — Конституцію України. Відтоді День Конституції — державне свято. А найкращий спосіб його відзначити — знати і поважати права та свободи, які вона дає, та виконувати обов’язки перед державою. Хто такий громадянин у глобалізованому світі та як змінилася його роль у часи після пандемії розповідає Світлана Супрун, фахівчиня з громадянської освіти Програми сприяння громадській активності «Долучайся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку і впроваджується PACT в Україні.

Хто такий громадянин?

Громадянин — людина, яка мешкає в певній державі, користується правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. У глобалізованому світі бути громадянином — це не просто мати паспорт певної країни. Це розуміти світ і своє місце в ньому ширше: брати активну участь у житті громади і прагнути рівності та справедливості на всій планеті. Дуже влучно це описує вислів: «Діяти локально, а мислити глобально». Отже, громадянин змінює громаду навколо себе, але розуміє, як ці зміни впливають на широкий контекст.

Як змінилося це поняття під час пандемії?

Пандемія СOVID-19 стала кризою, що охопила не окремо громадян певної країни, а всю світову спільноту. Ми усвідомили, що насправді світ дуже маленький і ми всі тісно пов’язані. Тож маємо пояснити дітям: те, що відбувається в Китаї, здавалося б так далеко від нас, дуже швидко починає безпосередньо впливати на нашу державу. Важливо, щоб діти мислили себе частиною громади — локальна приналежність до спільноти формує відповідальне ставлення до необхідних обмежень: носіння маски, соціального дистанціювання. У країнах з розвинутим громадянським суспільством особиста відповідальність кожного вища, а дані і статистику щодо захворювань не приховують.

Як освіта впливає на розвиток громадянського суспільства?

Роль освіти у формуванні відповідального громадянина дуже велика, адже більшу частину дня діти проводять у школі. Кілька років тому в програму середньої школи предмет «Громадянська освіта» ввели як обов’язковий — це було визнання державою і Новою українською школою важливості виховання активних громадян для добробуту всієї країни. Програма сприяння громадській активності «Долучайся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку і впроваджується PACT в Україні, разом із МОН та Асоціацією викладачів історії «Нова доба» розробили матеріали для викладання цього предмета в 10-му класі. Понад 60 тисяч учнів щороку навчаються за цими матеріалами.

Щоб оцінити ефективність курсу і перевірити, як цей предмет впливає на формування громадянських компетентностей, чотири роки тому ми провели тестування у 34 школах у 14 областях України — вибірка хоч і нерепрезентативна, проте досить показова. 707 учнів 10-го класу склали тест на початку курсу та після його закінчення. Тест містив 13 запитань із базових знань Конституції України, прав та обов’язків громадянина, прав дітей та устрою держави. Поки курс ще не почали викладати, 39 % учнів склали цей тест — дали щонайменше 10 правильних відповідей. А наприкінці року, коли вони вже прослухали курс, цей показник зріс майже вдвічі — 67 %. При цьому майже 70 % учнів так чи інакше покращили свої знання і розуміння, що таке відповідальний громадянин. І нарешті цифра, яка дуже нас потішила: кожен четвертий український підліток відповів правильно на всі 13 запитань.

Той самий тест ми провели і в рамках національного соціологічного опитування. Тут вже була репрезентативна вибірка, і ми отримали дані про рівень знань з громадянської освіти дорослого населення України — тобто це люди, які живуть у цій державі, реалізують свої права і мають виконувати свої обов’язки. У 2017 році лише 8 % дорослих українців склали тест, у 2018 році показник зріс до 11 %, а в 2019 році — до 13 %. Тож можна порівняти знання учнів, які прослухали курс «Громадянська освіта», — 67 % дітей впоралися з тестом, і дорослих — лише 13 %. Водночас у 2019 році серед дорослого населення не було жодної людини, яка б дала правильні відповіді на всі 13 запитань, тоді як серед дітей, нагадаю, цей показник — 25 %. Ці дані показують, що применшувати роль школи у вихованні активних громадян не треба, а уроки громадянської освіти дуже ефективні для формування в дітей розуміння своїх прав та обов’язків і готують їх до повноцінного громадського життя. Ми почули багато позитивних відгуків від дітей про цей курс: учні казали, що це мало не єдиний предмет, де вони мали змогу висловлювати свою точку зору. Цей предмет про те, що на багато питань ми не маємо єдиної правильної відповіді, а громадянин повинен мати свою позицію в дискусійних питаннях.

Які родинні практики сприяють формуванню активної громадянської позиції дитини?

Роль сім’ї у формуванні активного громадянина величезна. У сім’ї діти бачать практичне втілення громадянських компетентностей: як живе родина, як діють люди у стосунках, як домовляються про правила між собою, як взаємодіють з державою. Під час карантину приклад батьків був особливо значущим, адже родини проводили вдома весь свій час. Саме в сім’ї діти могли засвоїти принцип «життя людини понад усе» і зрозуміти ступінь власної відповідальності за життя інших людей через носіння маски чи уникнення місць скупчення людей.

Під час літніх канікул, коли діти мають багато вільного часу, можна запровадити кілька родинних традицій, що підсилять громадянські компетентності дітей.

  • Обговорювати разом з дітьми новини та поточні події в державі. Дітей не варто відгороджувати від негативних новин, їх треба впускати в дорослий світ, адже це щеплення від фейків. Коли дітям бракує інформації, а вони чують, що певну тему весь час обговорюють дорослі, їхній інтерес буде наростати, і вони дізнаються про все з ненадійних джерел. А тому будуть ще більше боятися, тривожитись і нервувати. Обговорення новин з батьками вдома вчить критичного мислення і роботи з даними.

  • Зробити владу менш абстрактним поняттям для дітей. Кризові ситуації завжди потребують втручання уряду або органів місцевої влади в наше повсякденне життя. На прикладі карантину можна пояснити дітям повноваження різних гілок влади, разом розібратися, які органи влади можуть застосовувати певні обмеження. Скажімо, уряд ухвалював рішення про закриття шкіл і про те, чия робота є важливішою для країни, а хто може працювати з дому тощо. Важливо говорити з дітьми про дії або відсутність дій уряду, а також про обов’язок громадян виконувати і контролювати дотримання нових правил. Потрібно пояснити дітям, чому певні обмеження необхідні — такі рішення складні, але пов’язані із цінностями — цінність життя і безпека тих, хто поруч з нами.

  • Залучати дітей до щоденного волонтерства. Світ змінюють маленькі добрі справи, і дитина повинна усвідомити, що вона теж може їх робити. Це не повинен бути якийсь подвиг, а звичайна допомога тим, хто мешкає поруч: сусіди літнього віку, медсестри, які працюють у лікарні поблизу. Діти мають розуміти важливість маленьких добрих справ і усвідомлювати, що вони на них здатні — це формує самоповагу і віру в те, що ситуацію можна змінити. Вдячність — важлива складова відповідального громадянина: навіть з найменшими дітьми треба говорити про подяку людям, які рятують життя інших, нехтуючи власними інтересами.


Ця стаття підготовлена в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Поділитися цією статтею